Chapter 11

¶ Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба.

¶ Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість.

¶ Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить.

¶ Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює.

¶ Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою.

Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю.

¶ При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної.

¶ Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде.

¶ Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні.

¶ Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає.

Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується.

¶ Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.

Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає.

¶ Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває.

¶ Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний.

¶ Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть.

¶ Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє.

¶ Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує.

¶ Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається.

¶ Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба.

¶ Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде.

¶ Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму.

¶ Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів.

¶ Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.

¶ Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він.

¶ Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову.

¶ Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно.

¶ Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя.

¶ Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом.

¶ Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває.

¶ Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний!