Ukrainian Bible

Psalms 101

Psalms

Return to Index

Chapter 102

1

 ¶ Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою. (102-2) Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!

2

 (102-3) Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!

3

 (102-4) Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої немов висохли в огнищі...

4

 (102-5) Як трава та побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій...

5

 (102-6) Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості...

6

 (102-7) Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!

7

 (102-8) Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі...

8

 (102-9) Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!

9

 (102-10) і попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую,

10

 (102-11) через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене...

11

 (102-12) Мої дні як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!

12

 ¶ (102-13) А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам'ять Твоя з роду в рід.

13

 (102-14) Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов речінець,

14

 (102-15) бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!

15

 (102-16) і будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі слави Твоєї.

16

 (102-17) Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.

17

 (102-18) До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.

18

 (102-19) Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,

19

 (102-20) бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,

20

 (102-21) щоб почути зідхання ув'язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,

21

 (102-22) щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі про славу Його,

22

 (102-23) коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.

23

 ¶ (102-24) Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив...

24

 (102-25) Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.

25

 (102-26) Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,

26

 (102-27) позникають вони, а Ти будеш стояти... і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони...

27

 (102-28) Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!

28

 (102-29) Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!

Psalms 103

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: