Ukrainian Bible

Psalms 118

Psalms

Return to Index

Chapter 119

1

 ¶ Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!

2

 Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,

3

 і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!

4

 ¶ Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.

5

 Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,

6

 не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!

7

 ¶ Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.

8

 Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене!

9

 ¶ Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!

10

 ¶ Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!

11

 ¶ Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.

12

 ¶ Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!

13

 ¶ Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.

14

 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.

15

 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.

16

 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!

17

 ¶ Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого!

18

 ¶ Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!

19

 ¶ На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!

20

 ¶ Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу...

21

 ¶ Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.

22

 ¶ Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!

23

 ¶ Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,

24

 ¶ і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!

25

 ¶ Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!

26

 ¶ Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх!

27

 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму.

28

 ¶ Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!

29

 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона!

30

 ¶ Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив.

31

 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене!

32

 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.

33

 ¶ Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця!

34

 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!

35

 ¶ Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.

36

 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.

37

 ¶ Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!

38

 ¶ Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.

39

 ¶ Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої.

40

 ¶ Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!

41

 ¶ і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,

42

 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!

43

 ¶ і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!

44

 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!

45

 ¶ і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.

46

 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому!

47

 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,

48

 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!

49

 ¶ Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.

50

 ¶ Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.

51

 ¶ Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!

52

 ¶ Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію!

53

 ¶ Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!

54

 ¶ Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.

55

 ¶ Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!

56

 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.

57

 ¶ Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.

58

 ¶ Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!

59

 ¶ Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.

60

 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.

61

 ¶ Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.

62

 ¶ Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.

63

 ¶ Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!

64

 ¶ Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!

65

 ¶ Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.

66

 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!

67

 ¶ Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.

68

 ¶ Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!

69

 ¶ Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.

70

 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.

71

 ¶ Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!

72

 ¶ Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.

73

 ¶ Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!

74

 ¶ Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!

75

 ¶ Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.

76

 ¶ Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.

77

 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.

78

 ¶ Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.

79

 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.

80

 ¶ Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!

81

 ¶ Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!

82

 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...

83

 ¶ Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.

84

 ¶ Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?

85

 ¶ Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.

86

 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!

87

 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!

88

 ¶ Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!

89

 ¶ Навіки, о Господи, слово Твоє в небесах пробуває.

90

 З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив і стала вона,

91

 усі за Твоїми судами сьогодні стоять, бо раби Твої всі.

92

 ¶ Коли б не Закон Твій, розрада моя, то я був би загинув в недолі своїй!

93

 ¶ Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживляєш.

94

 ¶ Твій я, спаси Ти мене, бо наказів Твоїх я шукаю!

95

 ¶ Чекають безбожні забити мене, а я про свідоцтва Твої розважаю.

96

 ¶ Я бачив кінець усього досконалого, але Твоя заповідь вельми широка!

97

 ¶ Як я кохаю Закона Твого, цілий день він розмова моя!

98

 ¶ Твоя заповідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моя!

99

 Я став розумніший за всіх своїх учителів, бо свідоцтва Твої то розмова моя!

100

 Став я мудріший за старших, бо держуся наказів Твоїх!

101

 ¶ Я від кожної злої дороги повстримую ноги свої, щоб держатися слова Твого.

102

 ¶ Я не ухиляюся від Твоїх присудів, Ти бо навчаєш мене.

103

 ¶ Яке то солодке слово Твоє для мого піднебіння, солодше від меду воно моїм устам!

104

 Від наказів Твоїх я мудріший стаю, тому то ненавиджу всяку дорогу неправди!

105

 ¶ Для моєї ноги Твоє слово світильник, то світло для стежки моєї.

106

 ¶ Я присяг і дотримаю, що буду держатися присудів правди Твоєї.

107

 ¶ Перемучений я аж занадто, за словом Своїм оживи мене, Господи!

108

 ¶ Хай же будуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх присудів!

109

 ¶ У небезпеці душа моя завжди, але я Закону Твого не забув.

110

 Безбожні поставили пастку на мене, та я не зблудив від наказів Твоїх.

111

 ¶ Я навіки свідоцтва Твої вспадкував, бо вони радість серця мого.

112

 Я серце своє нахилив, щоб чинити Твої постанови, повік, до кінця.

113

 ¶ Сумнівне ненавиджу я, а Закона Твого покохав.

114

 ¶ Ти моя охорона та щит мій, чекаю я слова Твого.

115

 ¶ Відступіться від мене, злочинці, і я буду держатися заповідей мого Бога!

116

 ¶ За словом Своїм підіпри Ти мене, і я житиму, і в надії моїй не завдай мені сорому!

117

 Підкріпи Ти мене і спасуся, і я буду дивитися завжди в Твої постанови!

118

 ¶ Ти погорджуєш усіма, хто від Твоїх постанов відступає, бо хитрощі їхні неправда.

119

 Всіх безбожних землі відкидаєш, як жужель, тому покохав я свідоцтва Твої.

120

 Зо страху Твого моє тіло тремтить, й я боюсь Твоїх присудів!

121

 ¶ Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслідникам.

122

 Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.

123

 ¶ Гаснуть очі мої за спасінням Твоїм та за словом правди Твоєї.

124

 ¶ Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постанов!

125

 Я раб Твій, і зроби мене мудрим, і свідоцтва Твої буду знати!

126

 ¶ Це для Господа час, щоб діяти: Закона Твого уневажнили.

127

 ¶ Тому я люблю Твої заповіді більш від золота й щирого золота.

128

 Тому всі накази Твої уважаю за слушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!

129

 ¶ Чудові свідоцтва Твої, тому то душа моя держиться їх.

130

 ¶ Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить.

131

 ¶ Я уста свої розкриваю й повітря ковтаю, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.

132

 ¶ Обернися до мене та будь милостивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає імення Твоє.

133

 ¶ Своїм словом зміцни мої кроки, і не дай панувати надо мною ніякому прогріхові.

134

 ¶ Від людського утиску визволь мене, і нехай я держуся наказів Твоїх!

135

 ¶ Хай засяє лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уставів Своїх!

136

 ¶ Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...

137

 ¶ Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди,

138

 бо Ти наказав справедливі свідоцтва Свої й щиру правду!

139

 ¶ Нищить мене моя ревність, бо мої вороги позабували слова Твої.

140

 ¶ Вельми очищене слово Твоє, і Твій раб його любить.

141

 ¶ Я малий і погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.

142

 ¶ Правда Твоя правда вічна, а Закон Твій то істина.

143

 ¶ Недоля та утиск мене обгорнули, але Твої заповіді моя розкіш!

144

 Правда свідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду я жити!

145

 ¶ Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я буду держатись уставів Твоїх!

146

 Я кличу до Тебе, спаси Ти мене, і я буду держатись свідоцтв Твоїх!

147

 ¶ Світанок я випередив та й вже кличу, Твого слова чекаю.

148

 Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти.

149

 ¶ Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!

150

 ¶ Наближаться ті, що за чином ганебним ганяють, від Закону Твого далекі,

151

 та близький Ти, о Господи, а всі Твої заповіді справедливість!

152

 ¶ Віддавна я знаю свідоцтва Твої, бо навіки Ти їх заклав!

153

 ¶ Подивись на недолю мою та мене порятуй, бо я не забуваю Закону Твого!

154

 Вступися за справу мою й мене визволи, за словом Своїм оживи Ти мене!

155

 ¶ Від безбожних спасіння далеке, бо вони не шукають Твоїх постанов.

156

 ¶ Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи Ти мене з Свого присуду!

157

 ¶ Багато моїх переслідників та ворогів моїх, але від свідоцтв Твоїх не відхиляюсь!

158

 ¶ Бачив я зрадників й бридився ними, бо не держать вони Твого слова.

159

 ¶ Подивися: люблю я накази Твої, за милосердям Своїм оживи мене, Господи!

160

 ¶ Правда підвалина слова Твого, а присуди правди Твоєї навіки.

161

 ¶ Безневинно вельможі мене переслідують, та серце моє Твого слова боїться.

162

 ¶ Радію я словом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.

163

 ¶ Я неправду ненавиджу й бриджуся нею, покохав я Закона Твого!

164

 ¶ Сім раз денно я славлю Тебе через присуди правди Твоєї.

165

 ¶ Мир великий для тих, хто кохає Закона Твого, і не мають вони спотикання.

166

 ¶ На спасіння Твоє я надіюся, Господи, і Твої заповіді виконую.

167

 ¶ Душа моя держить свідоцтва Твої, і я сильно люблю їх.

168

 Я держуся наказів Твоїх та свідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі дороги!

169

 ¶ Благання моє хай наблизиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!

170

 Нехай прийде молитва моя перед лице Твоє, за словом Своїм мене визволь!

171

 ¶ Нехай уста мої вимовляють хвалу, бо уставів Своїх Ти навчаєш мене.

172

 ¶ Хай язик мій звіщатиме слово Твоє, бо всі Твої заповіді справедливість.

173

 ¶ Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав накази Твої.

174

 Я прагну спасіння Твого, о Господи, а Закон Твій то розкіш моя!

175

 ¶ Хай душа моя буде жива, і хай славить Тебе, а Твій присуд нехай допоможе мені!

176

 ¶ Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх заповідей!...

Psalms 120

 

 

 

HTMLBible Software - Public Domain Software by johnhurt.com

 


Other Items are Available At These Sites: