| Chapter 27 |
1 | ¶ Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить. |
2 | ¶ Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої. |
3 | ¶ Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох. |
4 | Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть? |
5 | ¶ Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов. |
6 | Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні. |
7 | ¶ Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке. |
8 | ¶ Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує. |
9 | ¶ Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду. |
10 | Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата! |
11 | ¶ Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто. |
12 | ¶ Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються. |
13 | ¶ Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми. |
14 | ¶ Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому. |
15 | ¶ Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове: |
16 | хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе. |
17 | ¶ Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга. |
18 | ¶ Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований. |
19 | ¶ Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини. |
20 | ¶ Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини. |
21 | ¶ Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її. |
22 | ¶ Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його! |
23 | ¶ Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди, |
24 | бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід? |
25 | Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, |
26 | будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля, |
27 | і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх. |