| Chapter 2 |
1 | ¶ І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю. |
2 | Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній. |
3 | І всі йшли записатися, кожен у місто своє. |
4 | Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового, |
5 | щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна. |
6 | І сталось, як були вони там, то настав їй день породити. |
7 | І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них... |
8 | ¶ А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою. |
9 | Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим... |
10 | Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім. |
11 | Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. |
12 | А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме. |
13 | І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали: |
14 | Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля! |
15 | І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь. |
16 | І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала. |
17 | А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено. |
18 | І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили... |
19 | А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм. |
20 | Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано. |
21 | ¶ Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався. |
22 | А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом, |
23 | як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу, |
24 | і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят. |
25 | ¶ І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому. |
26 | І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього. |
27 | І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним, |
28 | тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив: |
29 | Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром, |
30 | бо побачили очі мої Спасіння Твоє, |
31 | яке Ти приготував перед всіма народами, |
32 | Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля! |
33 | І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене. |
34 | А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання, |
35 | і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох! |
36 | Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування, |
37 | удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами. |
38 | І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав. |
39 | А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету. |
40 | А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала. |
41 | ¶ А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи. |
42 | І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли. |
43 | Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того. |
44 | Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими. |
45 | Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його. |
46 | І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх. |
47 | Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям. |
48 | І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе... |
49 | А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві? |
50 | Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив. |
51 | І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці. |
52 | А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей. |