| Chapter 32 |
1 | ¶ І перестали ті троє мужів відповідати Йову, бо він був справедливий в очах своїх. |
2 | І запалився гнів Елігу, сина Барах'їлового, бузянина, з роду Рамового, на Йова запалився гнів його за те, що той уважав душу свою справедливішою за Бога. |
3 | Також на трьох приятелів його запалився його гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним. |
4 | А Елігу вичікував Йова та їх із словами, бо вони були старші віком за нього. |
5 | І побачив Елігу, що нема належної відповіді в устах тих трьох людей, і запалився його гнів! |
6 | ¶ І відповів бузянин Елігу, син Барах'їлів, та й сказав: Молодий я літами, ви ж старші, тому то я стримувався та боявся знання своє висловити вам. |
7 | Я подумав: Хай вік промовляє, і хай розуму вчить многоліття! |
8 | Справді, дух він у людині, та Всемогутнього подих їх мудрими чинить. |
9 | Многолітні не завжди розумні, і не все розуміються в праві старі. |
10 | Тому я кажу: Послухай мене, хай знання своє висловлю й я! |
11 | Тож слів ваших вичікував я, наставляв свої уші до вашої мудрости, поки справу ви дослідите. |
12 | І я приглядався до вас, й ось немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на слова його! |
13 | Щоб ви не сказали: Ми мудрість знайшли: не людина, а Бог переможе його! |
14 | Не на мене слова він скеровував, і я не відповім йому мовою вашою. |
15 | ¶ Полякались вони, вже не відповідають, не мають вже слів... |
16 | Я чекав, що не будуть вони говорити, що спинились, не відповідають уже. |
17 | Відповім також я свою частку, і висловлю й я свою думку. |
18 | Бо я повний словами, дух мойого нутра докучає мені... |
19 | Ось утроба моя, мов вино невідкрите, вона тріскається, як нові бурдюки! |
20 | Нехай я скажу й буде легше мені, нехай уста відкрию свої й відповім! |
21 | На особу не буду уваги звертати, не буду підлещуватись до людини, |
22 | бо не вмію підлещуватись! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець! |