| Chapter 15 |
1 | ¶ А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв'язали Ісуса, повели та й Пилатові видали. |
2 | А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш... |
3 | А первосвященики міцно Його винуватили. |
4 | Тоді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують! |
5 | А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався. |
6 | На свято ж він їм відпускав був одного із в'язнів, котрого просили вони. |
7 | Був же один, що звався Варавва, ув'язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство. |
8 | Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм. |
9 | Пилат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського? |
10 | Бо він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики. |
11 | А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву. |
12 | Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте? |
13 | Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його! |
14 | Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!... |
15 | ¶ Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп'ятий був. |
16 | Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають. |
17 | І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього. |
18 | І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський! |
19 | І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому... |
20 | І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп'ясти Його. |
21 | І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс. |
22 | ¶ І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище. |
23 | І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв. |
24 | І Його розп'яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме. |
25 | Була ж третя година, як Його розп'яли. |
26 | І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський. |
27 | Тоді розп'ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його. |
28 | І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано! |
29 | А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, |
30 | зійди із хреста, та спаси Самого Себе! |
31 | Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! |
32 | Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп'яті, насміхалися з Нього... |
33 | ¶ А як шоста година настала, то аж до години дев'ятої темрява стала по цілій землі. |
34 | О годині ж дев'ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув? |
35 | Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось Він кличе Іллю! |
36 | А один із них побіг, намочив губку оцтом, настромив на тростину, і давав Йому пити й казав: Чекайте, побачим, чи прийде Ілля Його зняти! |
37 | А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!... |
38 | І в храмі завіса роздерлась надвоє, від верху аж додолу. |
39 | А сотник, що насупроти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий! |
40 | Були ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія, |
41 | що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуговували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним. |
42 | ¶ А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою, |
43 | прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового. |
44 | А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер. |
45 | І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові. |
46 | А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей. |
47 | Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його. |