| Chapter 11 |
1 | ¶ І сталось, як молився Він у місці одному, і коли перестав, озвався до Нього один із Його учнів: Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів. |
2 | Він же промовив до них: Коли молитеся, говоріть: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. |
3 | Хліба нашого насущного дай нам на кожний день. |
4 | І прости нам наші гріхи, бо й самі ми прощаємо кожному боржникові нашому. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого! |
5 | І сказав Він до них: Хто з вас матиме приятеля, і піде до нього опівночі, і скаже йому: Позич мені, друже, три хліби, |
6 | бо прийшов із дороги до мене мій приятель, я ж не маю, що дати йому. |
7 | А той із середини в відповідь скаже: Не роби мені клопоту, уже замкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі. |
8 | Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докучання його він устане та й дасть йому, скільки той потребує. |
9 | І Я вам кажу: просіть, і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам! |
10 | Бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а тому, хто стукає відчинять. |
11 | І котрий з вас, батьків, як син хліба проситиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому гадину? |
12 | Або, як яйця він проситиме, дасть йому скорпіона? |
13 | Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього? |
14 | ¶ Раз вигонив Він демона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А народ дивувався. |
15 | А деякі з них гомоніли: Виганяє Він демонів силою Вельзевула, князя демонів... |
16 | А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба. |
17 | Він же знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, само проти себе поділене, запустіє, і дім на дім упаде. |
18 | А коли й сатана поділився сам супроти себе, як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзевулом вигоню Я демонів. |
19 | Коли ж Вельзевулом вигоню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам суддями. |
20 | А коли перстом Божим вигоню Я демонів, то справді прийшло до вас Боже Царство. |
21 | Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпеці маєток його. |
22 | Коли ж дужчий від нього його нападе й переможе, то всю зброю йому забере, на яку покладався був той, і роздасть свою здобич. |
23 | Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає! |
24 | Коли дух нечистий виходить з людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, але, не знаходячи, каже: Вернуся до хати своєї, звідки я вийшов. |
25 | А як вернеться він, то хату знаходить заметену й прибрану. |
26 | Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, і входять вони та й живуть там. І буде останнє людині тій гірше за перше! |
27 | ¶ І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх! |
28 | А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже! |
29 | ¶ А як люди збиралися, Він почав промовляти: Рід цей рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки пророка Йони. |
30 | Бо як Йона ознакою був для ніневітян, так буде й Син Людський для роду цього. |
31 | Цариця південна на суд стане з мужами роду цього, і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломон! |
32 | Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і засудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона! |
33 | Засвіченого світильника ніхто в сховок не ставить, ані під посудину, але на свічник, щоб бачили світло, хто входить. |
34 | Око твоє то світильник для тіла; тому, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було, то й усе тіло твоє буде темне. |
35 | Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося темрявою! |
36 | Бо коли твоє тіло все світле, і не має жадної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник осяяв блиском тебе. |
37 | ¶ Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі. |
38 | Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився. |
39 | Господь же промовив до нього: Тепер ви, фарисеї, он чистите зовнішність кухля та миски, а ваше нутро повне здирства та кривди! |
40 | Нерозумні, чи ж Той, Хто створив оте зовнішнє, не створив Він і внутрішнє? |
41 | Тож милостиню подавайте з унутрішнього, і ось все буде вам чисте. |
42 | Горе вам, фарисеям, бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того не лишати! |
43 | Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки в синагогах та привіти на ринках! |
44 | Горе вам, бо ви як гроби непомітні, люди ж ходять по них і не знають того... |
45 | Озвався ж один із законників, і каже Йому: Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш! |
46 | А Він відказав: Горе й вам, законникам, бо ви на людей тягарі накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтесь тягарів! |
47 | Горе вам, бо надгробки пророкам ви ставите, ваші ж батьки були їх повбивали... |
48 | Так, визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте! |
49 | Через те й мудрість Божа сказала: Я пошлю їм пророків й апостолів, вони ж декого з них повбивають, а декого виженуть, |
50 | щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від створення світу, |
51 | від крови Авеля аж до крови Захарія, що загинув між жертівником і храмом! Так, кажу вам, відомститься це все на цім роді! |
52 | Горе вам, законникам, бо взяли ви ключа розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, боронили! |
53 | А коли Він виходив ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей, |
54 | вони чатували на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оскаржити Його). |