| Chapter 11 |
1 | ¶ Обманливі шальки огида для Господа, а повна вага це Його уподоба. |
2 | ¶ Прийде пишність, та прийде і ганьба, а з сумирними мудрість. |
3 | ¶ Невинність простосердих веде їх, а лукавство зрадливих їх вигубить. |
4 | ¶ Не поможе багатство в день гніву, а справедливість від смерти визволює. |
5 | ¶ Справедливість невинного дорогу йому випростовує, безбожний же падає через безбожність свою. |
6 | Справедливість прямих їх рятує, а зрадливі захоплені будуть своєю захланністю. |
7 | ¶ При смерті людини безбожної гине надія, зникає чекання людини нікчемної. |
8 | ¶ Виривається праведний з утиску, і замість нього безбожний іде. |
9 | ¶ Свого ближнього нищить лукавий устами, а знанням визволяються праведні. |
10 | ¶ Добром праведних місто радіє, а як гинуть безбожні співає. |
11 | Благословенням чесних підноситься місто, а устами безбожних руйнується. |
12 | ¶ Хто погорджує ближнім своїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить. |
13 | Виявляє обмовник таємне, вірнодухий же справу ховає. |
14 | ¶ Народ падає з браку розумного проводу, при численності ж радників спасіння буває. |
15 | ¶ Зле робить, як хто за чужого поручується, хто ж поруку ненавидить, той безпечний. |
16 | ¶ Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть. |
17 | ¶ Людина ласкава душі своїй чинить добро, а жорстока замучує тіло своє. |
18 | ¶ Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведність сіє заплату правдиву одержує. |
19 | ¶ Отак праведність є на життя, хто ж женеться за злом, той до смерти зближається. |
20 | ¶ Серцем лукаві огида для Господа, а хто в неповинності ходить Його уподоба. |
21 | ¶ Ручаюсь: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде. |
22 | ¶ Золотая сережка в свині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму. |
23 | ¶ Жадання у праведних тільки добро, надія безбожних то гнів. |
24 | ¶ Дехто щедро дає, та ще додається йому, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє. |
25 | ¶ Душа, яка благословляє, насичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде і він. |
26 | ¶ Хто задержує збіжжя, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благословення на голову. |
27 | ¶ Хто прагне добра, той шукає вподобання, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно. |
28 | ¶ Хто надію кладе на багатство своє, той впаде, а праведники зеленіють, як листя. |
29 | ¶ Хто неряд уносить до дому свого, той вітер посяде, а дурноголовий розумному стане рабом. |
30 | ¶ Плід праведного дерево життя, і мудрий життя набуває. |
31 | ¶ Коли праведний ось надолужується на землі, то тим більше безбожний та грішний! |