| Chapter 12 |
1 | ¶ А Цар Ірод тоді підніс руки, щоб декого з Церкви гнобити. |
2 | І мечем він стяв Якова, брата Іванового. |
3 | А бачивши, що подобалося це юдеям, він задумав схопити й Петра. Були ж дні Опрісноків. |
4 | І, схопивши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Пасці. |
5 | ¶ Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ревно молилася Богові за нього. |
6 | А як Ірод хотів його вивести, Петро спав тієї ночі між двома вояками, закутий у два ланцюги, і сторожа пильнувала в'язницю при дверях. |
7 | І ось Ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: Мерщій вставай! І ланцюги йому з рук поспадали. |
8 | А Ангол до нього промовив: Підпережися, і взуй сандалі свої. І він так учинив. І каже йому: Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди. |
9 | І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від Ангола, бо думав, що видіння він бачить. |
10 | Як сторожу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, і вона відчинилась сама їм. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, і відступив Ангол зараз від нього. |
11 | Сказав же Петро, опритомнівши: Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого Ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чекання народу юдейського. |
12 | А зміркувавши, він прийшов до садиби Марії, матері Івана, званого Марком, де багато зібралося й молилося. |
13 | І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служниця, що звалася Рода, |
14 | та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воротях стоїть!... |
15 | А вони їй сказали: Чи ти навісна? Та вона запевняла своє, що є так. Вони ж говорили: То Ангол його! |
16 | А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися. |
17 | Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: Сповістіть про це Якова й браттю. І, вийшовши, він до іншого місця пішов. |
18 | Коли ж настав день, поміж вояками зчинилась велика тривога, що то сталось з Петром. |
19 | А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стратити. А сам із Юдеї відбув в Кесарію, і там перебував. |
20 | ¶ А Ірод розгніваний був на тирян та сидонян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царського постельника Власта, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царської. |
21 | Дня ж призначеного Ірод убрався в одежу царську, і на підвищенні сів та й до них говорив. |
22 | А натовп кричав: Голос Божий, а не людський! |
23 | І Ангол Господній уразив зненацька його, бо він не віддав слави Богові. І черва його з'їла, і він умер... |
24 | Слово ж Боже росло та помножувалось. |
25 | А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що прозваний Марком. |